Кожен виборює своє

К итогам общественных слушаний, созванных по инициативе городского головы.

«Ви мабуть знаєте, що 12 квітня буде акція протесту від АЕС, я і фахівці виконкому, комунального ТВКГ понад 10 разів їздили в Київ на підтримку АЕС, які на підтримку наших вимог.. Живемо в такий час, коли кожен виборює своє.

Тому і проводжу ці слухання.» іктор Пароконний. Результат проведення громадських слухань. Офіційний сайт міста від 11.04.2018 року).

На общественные слушания, проведенные в городе 10 апреля по инициативе городского головы, я не попал. Хотел. Знал, что они планируются. Думал, что надо на них сказать.

 

Без ложной скромности считаю себя «человеком общественным», а на местном уровне и «докой» в проведении такого рода мероприятий. Заявлять так позволяет хотя бы то, что я принимал участие во всех трех общегородских слушаниях, проведенных в Южноукраинске в 2005, 2006 и 2009 годах. И это, поверьте, было не просто «посещение». Это была настоящая общественная работа в разных качествах – от резкой оппозиции к инициаторам слушаний в 2005 году до сопредседательства от общественности в оргкомитете слушаний 2006 года и до предложения инициировать слушания в качестве заместителя городского головы в 2009 году.

И это я не к тому, чтобы заявить, что «я ж опытный». Это я к тому, что «век живи, век учись и дураком умрешь».

Я в шоке от того, что натворили те, кто еще в январе 2016 года словами Виктора Пароконного и устами Виктора Бабича учили нас:

«Поняття «цивілізація» (від лат. civilis – громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо (1757 р.) та шотландським філософом Адамом Фергюсоном (1767 р.) як протиставлення дикунству. Проте поняття «цивілізованої людини» на противагу дикуну існувало в науці і політиці ще з часів Древньої Греції

Эта пыль в глаза «дикунам» пускалась от «цивилизованных и просвещенных» бабичей в решении горсовета «Про місцеву ініціативу «За краще життя – поборемося!», якобы для обоснования ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Что из этого получилось – увидим ниже.

Тут же повторю в сотый раз, что ни одна местная инициатива, писанная самим Виктором Кирилловичем, не доведена до логического завершения в соответствии с Уставом громады города. Решение № 83 от 28 января 2016 года не выполнено. Подписей инициатив от июня 2016 года (фонтаны, рынки, инвесторы и пр.) и осени 2016 (отказ от объединения громад) так никто и не видел, хотя власть постоянно ссылалась на эти якобы «требования» общественности. Помните обещания, что в начале 2017 года каждый из нас получит памятку с отрывным талоном, а потом длительные голословные утверждения о том, что 90%, 92%, 95% горожан против объединения громад?

Цивилизованность и демократия (в том числе партисипативная) это, прежде всего, процедуры. Это такие инструменты (конституции, кодексы, законы, постановления, решения, уставы, порядки и пр.), которые позволяют нормальным людям говорить на одном правовом языке и не путать «баха с феербахом».

Процедура – великая вещь. Вот есть в Уставе громады города статьи 2.6.1, 2.6.2 и 2.6.4. Привожу их полностью в оригинале:

Стаття 2.6.1.

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд міською радою будь-якого питання, що віднесені Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива передбачає внесення до міської ради проекту нормативно-правового акта з питань, які належать до її відання.

Стаття 2.6.2.

З місцевою ініціативою до міської ради можуть виступити ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади, чисельністю не менше 500 осіб.

Стаття 2.6.4.

Міська рада, розглядає питання, внесені в порядку місцевої ініціативи, на чергових пленарних засіданнях рад з дотриманням процедури, передбаченої Регламентом міської ради, з обов’язковою участю повноважних представників ініціативної групи.

 Всего три статьи, но все всем становится понятным. Сначала должен появиться проект решения рады (нормативно-правовой акт), потом в поддержку рассмотрения этого проекта в горсовете надо собрать 500 подписей. После этого представители инициативной группы вносят этот проект решения в совет и в соответствии с регламентом (после публикации на городском сайте за 20 рабочих дней до рассмотрения в совете и после рассмотрения в комиссиях горсовета) проект решения должен быть рассмотрен на очередной сессии в присутствии представителей инициативной группы. И только после того, как за этот проект решения проголосует большинство депутатов, его подпишет городской голова (а не приостановит, на что у него есть законное право, которое рада может преодолеть квалифицированным большинством), только после этого решение вступает в законную силу и становится нормативно-правовым актом.

Процедура – великая вещь. Неспроста военных заставляют учить Уставы наизусть. Да, жить по уставу непросто. Зато надежно, безопасно и почетно.

К чему я это? А к тому, что Пароконный и компания дорвались, как говорят, до святого. То есть, в угоду себе любимым начали менять Устав громады.

Напомню, что так называемое «конструктивное большинство» вносило изменения в Устав громады дважды. Первый раз это было сделано в тот же день и на той же сессии, в завершение которой от имени борцов «за кращежиття» с нравоучениями о цивилизованности выступил депутат Бабич. Как следует из протокола сессии горсовета от 28 января 2016 года, основанием для внесения изменений в Устав громады были изменения, принятые в Закон Украины «Об обращениях граждан» в части узаконивания электронных петиций. Это известная история местных последователей Мирабо, которые «задрали» порог легитимности доморощенных юзеров до 500 подписей, вместо законных 100.

Ни о чем другом при обсуждении этого вопроса на сессии два года назад не говорилось. И я бы об этом и не писал, если бы не оказалось, что решение горсовета седьмого созыва № 62, удивительным образом исчезло из городского сайта. Нет на сайте и проекта решения по этому вопросу. И кто мне ответит – какой процедурой это предусмотрено? То, что решение перестало быть действующим, не значит, что его нужно изымать из реестра решений горсовета.

Как оказалось, Главное управление юстиции в Николаевской области отказало в регистрации того варианта Устава и в марте 2017 (решением 567 от 23 марта) наши «цивилизаторы» приняли еще одну редакцию Устава, а предыдущие решения (№ 980 от 25.07.2013г. и № 62 от 28.01.2016г.) по этому вопросу признали утратившими силу. Но, опять же, в протоколе при докладе и обсуждении никаких дебатов. Мотив принятия один: …враховуючи наказ Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 01.12.2016 №360/04 «Про відмову в реєстрації Статуту територіальної громади міста Южноукраїнська», з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування; створення сприятливих умов для подальшого розвитку міста Южноукраїнська, налагодження конструктивної взаємодії між владними, громадськими та приватними інститутами суспільства, приведення Статуту територіальної громади міста Южноукраїнська у відповідність до положень діючого законодавства…

Красиво написано? Исчерпывающе. Особенно это касается конструктивного взаимодействия между властными и гражданскими институтами.

Но это слова, подводка, подача. А что по сути? Ведь городской голова буквально сегодня, уже после того, как я написал свои мысли о процедурах, тут же вторит мне на сайте в материале от 16 апреля «КІШКА В ЧОРНІЙ КІМНАТІ»

Загально відомо, що демократія – це процедура, а місцеве самоврядування – це суцільні процедури.

А вот еще:

По слідам нещодавніх громадських слухань, які проведені виключно до вимог Закону та Статуту громади міста…

И еще:

Якщо бюджет, то чому певні депутати не дослухаються до думки громади в пріоритетності його використання, яка оформлена відповідним їх зверненням?

На последний вопрос отвечу сразу – потому, что Вы, Виктор Кириллович не довели до ума инициированные Вами (простите за тавтологию) местные инициативы в соответствие с Уставом громады. Как это надо делать – читайте Устав и начало статьи.

Что же касается утверждения городского головы о том, что общественные слушания проведены исключительно в соответствии с требованием Закона и Устава, то это большое преувеличение.

Во-первых, если бы те, кто отвечает за организацию общественных слушаний, придерживались Закона  и Устава – я бы обязательно принял в них участие. В моей квартире, кроме меня, сына, невестки и двух внуков, прописаны еще местная ячейка политической партии и несколько городских общественных организаций, которые Законом признаются институтами гражданского общества.

Вот, что было записано по этому поводу в Уставе громады, действовавшем до марта 2017 года:

Стаття 2.7.4.

На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, народні депутати України, депутати обласної ради від міста, депутати міської ради, представники органів самоорганізації населення, міських осередків політичних партій та громадських організацій, в тому числі національно-культурний товариств, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що обговорюється.

А вот как звучит эта статья после принятия новой редакции Устава год назад:

Стаття 2.7.4.

На громадські слухання можуть запрошуватися посадові особи органів місцевого самоврядування, народні депутати України, депутати обласної ради від міста, депутати міської ради, представники органів самоорганізації населення, міських осередків політичних партій та громадських організацій, в тому числі національно-культурний товариств, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що обговорюється.

Как говорят, найдите единственное различие. Всего одно слово. Могут приглашаться, а могут и не приглашаться. Поэтому пригласили тех, кто в начале – местных чиновников, и тех, кто в конце – ТВКХ, ЖЭО, СКХ. Не звонили даже депутатам горсовета и руководителям ОСББ.

Так цивилизовали Устав города.

И это еще не все. «Цивилизация» Устава по-южноукраински это не что иное, как оскопление, обрезание, а точнее, не побоюсь этого слова, варварская кастрация процедуры проведения общественных слушаний.

Как по-другому объяснить, что из Положения о проведении общественных слушаний, которое является неотъемлемой частью Устава громады, выброшены «черной кошке под хвост» такие понятия как согласительный совет, экспертные группы, экспертные выводы?

Вот, что требовал Устав города для подготовки общественных слушаний в предыдущей редакции, до того пока мы не узнали от Бабича, что такое цивилизация (редакция от 25.07.2013):

III. Підготовка громадських слухань

3.1.Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи секретар міської ради, за погодженням з Ініціатором громадських слухань, затверджує план проведення заходів з організації та проведення громадських слухань.

3.2.План заходів з організації та проведення громадських слухань повинен передбачати:

 – створення дорадчого комітету з проведення громадських слухань;

 – створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, які пропонуються на т –  – розгляд громадських слухань;

 – календарний план заходів з організації та проведення громадських слухань.

3.3.Дорадчий комітет створюється розпорядженням міського голови, до складу якоговходять:

 – посадова особа, яка відповідає за підготовку громадських слухань;

       – представник Ініціатора громадських слухань;

 – депутати міської ради;

 – представники громадських організацій (за погодженням).

Кількість членів дорадчого комітету визначається з розрахунку 7-15 осіб із врахуванням різних поглядів на проблему, яка виноситься на громадські слухання.

3.4. Дорадчий комітет відповідає за підготовку рекомендацій з питань, що виносяться на громадські слухання.

3.5. Очолює дорадчий комітет представник Ініціатора громадських слухань.

3.6. Формою роботи дорадчого комітету є засідання. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визначається самим комітетом. За результатами обговорення питань комітет приймає рекомендації.

3.7. Експертні групи утворюються розпорядженням міського голови за рекомендацією дорадчого комітету.

3.8. Експертні групи відповідають за підготовку експертних висновків з питань, які виносяться на громадські слухання.

3.9.Виконавчий комітет міської ради забезпечує роботу дорадчого комітету та експертних груп із підготовки громадських слухань.  

3.10. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрації підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності міста, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому комітету, на його прохання, необхідні для слухань інформаційні матеріали.

 3.11. Пропозиції дорадчого комітету можуть публікуватися в засобах масової інформації.

3.12. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення громадських слухань здійснюється виконавчим комітетом міської ради.

 А вот, что осталось от этого раздела, после «творческой обработки процедуры» в марте 2017 года Пароконным и Мыськивом при цивилизовано-молчаливо-туповатом согласии тогдашнего председателя депутатской комиссии по законности депутата Бабича.

III. Підготовка громадських слухань

3.1.Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи секретар міської ради, за  погодженням з Ініціатором громадських слухань, затверджує план проведення заходів з організації та проведення громадських слухань.

3.2. В ході організації проведення громадських слухань можуть проводитись оперативні наради, на яких головує представник Ініціатора громадських слухань.

3.3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрації підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності міста, сприяють проведенню громадських слухань і надають Ініціатору, на його прохання, необхідні для слухань інформаційні матеріали.

3.4  Матеріально – технічне та фінансове забезпечення громадських слухань здійснюється виконавчим комітетом міської ради.

 После таких кульбитов местных последователей Аристотеля, Мирабо и Фергюсона их учителя от стыда в гробу перевернулись, а заявление городского головы, что все проведено исключительно по Уставу, т.е. по процедуре, то это да. Только саму процедуру превратили в фарс. Надеюсь, что вновь утвержденный председатель депутатской комиссии по законности – юрист и профессионал – депутат Людмила Рыбакова сумеет расчистить эти авгиевы конюшни цивилизации, и вернет громаде нормальную процедуру проведения общественных слушаний, а последние заявления городского головы о том,…«що голова такоїкомісіївідзвичайного депутата нічим не відрізняється, хібащомаєклопіторганізовуватиїї роботу»,  – это лишь лицемерная мина, при плохой игре.

Виборювати своє городскому голове становится все труднее и труднее. Это показали и последние общественные слушания. Даже при извращенной процедуре южноукраинцы подтвердили свою гражданскую зрелость, которая всегда идет рядом со здравым смыслом. А если вновь утвержденные председатели депутатских комиссий, будут не заглядывать в рот городскому голове, а действовать по законам, регламентам, положениям и уставам, то громада наша действительно превратится в основу местного самоуправления, как и должно быть в цивилизованном городе.

16.04.2018 года

Юрий Телятник – специально для Юж-Ньюз и ia-kontakt.info.

Телятник

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Оставить комментарий

Чтобы иметь возможность оставлять комментарии, вы должны войти.